ЧИМ Я ЛЯКАЮ ЛЮДЕЙ
Вистава-вербатім
На основі документальних діалогів Другий експеримент нової вербатім-драми, або як її ще називають «документальний театр», створений у мистецько-концертному центрі ім. І. Козловського відомою режисеркою Оленою Щурською (перша вистава документального театру мала назву «#Додому»). Слово «verbatim» у дослівному перекладі з латини означає «дослівно». Вербатім-вистави складаються з монологів або діалогів звичайних людей. Сюжетні лінії будуються винятково на реальних подіях з додаванням художньої вигадки письменника або режисера. Основою таких вистав є справжні інтерв’ю, у яких відображено реальні події та долі пересічних громадян. Цього разу режисерка створила виставу на тему дискримінації. Своєрідний діалог із самим собою, з іншими людьми про те, яким чином в нас зароджуються паростки домінування, з’являється відчуття, яке дозволяє переважати чи навіть панувати над кимось, або про те, звідки засівається зерно меншовартості, з-за якого ти відчуваєш себе другосортним. А може це одне і теж зерно? «Хто я?» «Навіщо я?» «Які у мене права?» Цікаво, який погляд на цілком певну гостросоціальну проблему має молодь? Адже ця вистава – робота студентів творчої майстерні народного артиста України Богдана Бенюка, у якій вони демонструють свої навички спостерігати за цікавими людьми. Актуальна тема і на додаток багато музичного фольку в електрообробці.
«Чим я лякаю людей» – вистава зі справжнім камінг-аутом, саме тому вона вкрай відверта. Кожен глядач матиме можливість висловитись у відкритий мікрофон. Заведемо Вас у зачаклований ліс, де мешкають такі собі вигнанці – лісовики і чупакабри... Поговоримо з ними… Буде моторошно від чистого серця!
Режисерка-постановниця – Олена Щурська.
Сценограф – Анатолій Погорілий.
Тривалість: 1 год. 35 хв.
У залі театру – вільна посадка, тому Ви можете обрати найзручніше для Вас місце.
Шановні глядачі, МКЦ ім. І. Козловського має свою особливість: сцена та глядацький зал – це єдиний простір, тому вхід до залу після 3-го дзвінка неможливий.