Двоє – це зустріч поглядами з незнайомцем, трохи довша, ніж варто було. Двоє – це усвідомлення, що твоя подруга – насправді, більше, ніж подруга. Двоє – це жарт, з якого посміялася лише вона. Двоє – це вазон, який ви посадили разом. Двоє – це мирка після сварки. Двоє – доторки, які ніби нічого не означають. Двоє – це слова, які треба було тоді сказати. Двоє – це вона і її теперішній бойфренд з тупою зачіскою. Двоє – це дурнувата посмішка на твоєму обличчі, з якою неможливо боротися. Двоє – це новий рік у моїх, різдво – у твоїх. Двоє – це його парфуми на твоєму волоссі. Двоє – це ваш таємний стікерпак. Двоє – це коли під фоткою в інсті 400 лайків не важливі, а один – важливий. Двоє – це щось лежить не на своєму місці. Двоє – це доторки, які вже дійсно нічого не означають. «Двоє» - це не вистава. «Двоє» – це випадково підслухана розмова за сусіднім столиком. «Двоє» – це сварка за стіною. «Двоє» – це тема, а іноді – проблема. «Двоє» – це документальне дослідження самих себе. «Двоє» – це кілька десятків коротких, непов'язаних між собою спостережень про стосунки чоловіка і жінки, перетворених в театральні замальовки. В основі – історії із життя акторів та акторок та їх близьких, а також сюжети про любов із класичного мистецтва, переосмислені через призму сьогодення.